Вчені Університету Меріленда в США пояснили механізм, завдяки якому вид гладконосих кажанів — великий бурий шкірян (Eptesicus fuscus) здатний жити до 19 років. Про це повідомляється у статті, опублікованій у журналі Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences.

Дослідники проаналізували зразки тканин, взяті з крил 20 особин E. fuscus взимку, коли миші впадають у сплячку, та влітку, коли тварини ведуть активний спосіб життя. Вік кажанів варіювався від року до десяти років. Було оцінено рівень метилювання ДНК, тобто кількість метильних груп, що регулюють активність генів. Виявилося, що під час сплячки відбуваються зміни у рівні метилювання певних ділянок геному (загалом близько трьох тисяч ділянок), які, мабуть, впливають на метаболізм під час глибокого сну.

Так, метилювання деяких генів знижувалося, що підвищувало їхню активність і гальмувало метаболізм. Деякі з цих генів, що сприяють глибокому сну, були також генами, для яких у попередніх дослідженнях показано зв’язок з довголіттям. Загалом сплячка протягом однієї зими подовжувала епігенетичний годинник кажана — біологічний маркер старіння — на три чверті року.

Результати пояснюють, чому деякі види кажанів живуть довше, ніж інші ссавці такого ж розміру. У той же час деякі тварини, які теж впадають у сплячку, не мешкають 20 років. Вчені планують продовжити дослідження, щоб детальніше дізнатися про механізми довголіття у E. fuscus.