Вчені Університету Південної Міссісіпі вивчили, як дерев’яні кораблі, що затонули, впливають на підводних морських мешканців, зокрема на мікробні біоплівки. Результати наукової роботи опубліковані у журналі Frontiers in Marine Science.

Дослідники розмістили шматки сосни та дуба на відстані до 200 метрів від двох місць аварії корабля в північній частині Мексиканської затоки, датованих XIX століттям. Через чотири місяці зразки були вилучені для визначення видового складу трьох доменів – бактерій, архей та мікроскопічних грибів – за допомогою секвенування РНК (для прокаріотів) та ДНК (для грибів).

Вчені давно виявили, що затонула деревина служить основою для формування нових довкілля, а корпуси кораблів є штучним аналогом природним геологічним структурам морського дна і представляють свого роду «острова» глибоководного життя. Однак досі мало відомо про різноманітність мікробів біля місць кораблекрушений, хоча мікроорганізми лежать в основі харчових ланцюжків у Світовому океані.

Виявилося, що тип деревини служив найважливішою ознакою, що формує видовий склад бактерій. Близькість до кораблів, що затонули, також справила значний вплив на різноманітність бактерій і архей, але не на грибкові спільноти. У всіх трьох доменах пік видової різноманітності всередині спільнот спостерігався на зразках сосни та дуба, взятих приблизно за 125 метрів від затонулих кораблів. Цей пік може свідчити про екотон (перехідну зону) між областю, на який вплинула аварія корабля, і навколишнім морським дном.

Хоча поточне дослідження зосереджено на дерев’яних конструкціях, автори наголошують, що тільки в Мексиканській затоці є тисячі нафтогазових платформ і нафтопроводів, а в усьому світі їх значно більше. Таким чином, необхідні подальші дослідження, щоб краще зрозуміти вплив цих структур на морські екосистеми.